Сезонні кліматичні явища. Внаслідок нерівномірного розподілу сонячного тепла й атмосферних опадів на земній поверхні, клімат Землі дуже різноманітний. Відомий учений Б.П.Алісов виділив на Землі 13 кліматичних поясів, що відрізняються друг від друга температурними умовами і повітряними масами. Основні кліматичні пояси відповідають поширенню чотирьох типів повітряних мас. Особливо великі контрасти температури в поверхні Землі – між екватором і полюсами через розходження приходу сонячної енергії на різних широтах. В області екватора знаходиться екваторіальний кліматичний пояс. Тут переважають екваторіальне повітря і знижений атмосферний тиск. У тропічних поясах панують тропічне повітря, високий тиск, що сходить рух повітря. У помірних поясах переважають західні вітри. Тут значно холодніше, ніж у тропічних поясах. Перехідні пояси знаходяться між іншими поясами. Приставка «суб» у перекладі з латинського означає «під». Субекваторіальний пояс – підекваторіальний пояс і т.д. У перехідних поясах повітряні маси міняються із сезоном. На розподіл температури впливає розташування континентів і океанів. Через високі теплоємності і теплопровідності океанічних вод океани значно послабляють коливання температури, що виникають у результаті змін приходу сонячної радіації протягом року. У зв'язку з цим у середніх і високих широтах температура повітря над океанами влітку помітно нижче, ніж над континентами, а узимку – вище.

Прогнозування погоди. Прогнози поточної погоди (у межах від 0 і аж до 6–12 годин) ґрунтуються на інтенсивному, з погляду спостережень, підході і називаються прогнозами поточної погоди. Традиційне прогнозування поточної погоди концентрується на аналізі й екстраполяції метеорологічних полів, що спостерігаються, з особливим упором на мезомасштабні поля хмар і опадів, отриманих за даними супутників і радіолокаторів. Прогностична продукція поточної погоди особливо корисна у випадку мезомасштабних несприятливих умов погоди, зв'язаних із сильною конвекцією й інтенсивними циклонами. У випадку з тропічними циклонами, прогнозування поточної погоди є важливим підходом до виявлення і наступному короткостроковому пророкуванню, що забезпечує дієвість прогнозу в деяких випадках понад 24 годин.

Чисельний (гідродинамічний) метод прогнозу погоди заснований на математичному рішенні системи повних рівнянь гідродинаміки й одержанні прогностичних полів тиску, температури на визначені проміжки часу. Обчислювальні центри Києва, Москва, Вашингтон, Токіо, Рейдинг (Європейський прогностичний центр) використовують різні чисельні схеми розвитку великомасштабних атмосферних процесів. Точність чисельних прогнозів залежить від швидкості розрахунку обчислювальних систем, від кількості і якості інформації, що надходить з метеостанцій. Чим більше даних, тим точніше розрахунок.

Синоптичний метод складання прогнозів погоди заснований на аналізі карт погоди. Сутність цього методу складається в одночасному огляді стану атмосфери на великій території, що дозволяє визначити характер розвитку атмосферних процесів і подальшу найбільш ймовірна зміна погодних умов у інтересуючому районі. Здійснюється такий огляд за допомогою карт погоди, на які наносяться дані метеорологічних спостережень на різних висотах, а також у поверхні землі, вироблених одночасно по одній програмі в різних крапках земної кулі. На основі докладного аналізу цих карт синоптик визначає подальші умови розвитку атмосферних процесів у визначений період часу і розраховує характеристики метеоэлементов – температуру, вітер, хмарність, опади і т.д.

Статистичні методи прогнозу дозволяють по минулому і сьогоденню станові атмосфери спрогнозувати стан погоди на визначений майбутній період часу, тобто пророчити зміни різних метеоэлементов у майбутньому.

В оперативній практиці синоптики використовують кілька методів, іноді незбіжних по ряду параметрів тому останнє слово завжди залишається за прогнозистом, що вибирає на кращий, з його погляду, метод прогнозування. Часто вибирається комплексний підхід – використання відразу декількох приватних методів прогнозу однієї і тієї ж характеристики стану атмосфери з метою вибору остаточного формулювання прогнозу
назад